Закони України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схвалена розпорядженням

Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988, Державний стандарт початкової освіти, затверджений постановою Кабінету

Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 87 (із змінами від 24 липня 2019 р. № 688).

Тип закладу Початкова школа

Мета і завдання освітньої програми закладу

Мета: всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з

природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та

самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Завдання: забезпечити особистісно зорієнтований, компетентнісний і діяльнісний підходи, що реалізовані в

освітніх галузях і відображені в результативних складових змісту початкової освіти.

Форми здобуття освіти

Очна: інклюзивні класи: 2-А, 3-А, 4-Г.

Індивідуальна:сімейна 1-А (2 учні),1-Б (1 учень), 1-В (1 учень),

2-А (1 учень) , 2-Б (5 учнів),2-В (1 учень), 3-А клас (2 учні), 3-Б

(2 учні),4-Б (1 учень), 4-В (5 учнів).

педагогічний патронаж (3-А – 1 учень), екстернат

Дистанційне навчання здійснюється на платформіHuman,

онлайн-уроки - на платформі HUMAN? CoogleClasmeet, Zoom,

зв’язок з учнями та батьками через групи у Viber.

Рівні освіти Початкова освіта

Тип документа про рівень освітньої діяльності

Свідоцтво про здобуття початкової освіти

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.

Початкова освіта. Діти, яким станом на 1 вересня виповнилося шість років, зараховуються до закладу. Діти, яким до 1 вересня не виповнилося шість років, можуть бути зараховані до закладу, якщо їм виповниться шість років до 31 грудня поточного року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку

відповідно до висновку ІРЦ. Тривалість здобуття ними початкової та базової освіти може бути подовжена з доповненням освітньої програми корекційно-розвитковим складником.

Загальний обсяг навчального навантаження

1-4 класи  1 клас – 805 годин на навчальний рік;

 2 клас – 875 годин на навчальний рік;

 3 клас – 910 годин на навчальний рік;

 4 клас - 910 годин на навчальний рік.

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ДЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

з навчанням українською мовою

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у класах

1 2 3 4 Разом

Українська мова 5 5 5 5 20

Іноземна мова 2 3 3 3 11

Математика 3 3 4 4 14

Я досліджую світ * 7 8 7 7 29

Інформатика 0 0 1 1 2

Мистецтво ** 2 2 2 2 8

Фізична культура *** 3 3 3 3 12

Усього 19+3 21+3 22+3 22+3 84+12

Додаткові години на вивчення предметів

інваріантної складової, курсів

за вибором, проведення індивідуальних

консультацій та групових занять

1 1 1 1 4

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня 20 22 23 23 88

Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету

(без урахування поділу класів на групи)

23 25 26 26 100

* Орієнтовний розподіл годин між освітніми галузями в рамках цього інтегрованого предмета: мовно-

літературна – 2; математична – 1; природнича, технологічна, соціальна і здоров’язбережувальна,

громадянська та історична – разом 4; інформатична – 1 (у 2 класі).

** Інтегрований предмет або окремі предмети «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво».

*** Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого

навчального навантаження учнів, але обов'язково фінансуються.

Перелік навчальних програм для учнів початкової школи

1. Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти, розроблена під керівництвом Р.Б.Шияна (1-2 класи).

Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743- 22

2. Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти, розроблена під керівництвом Р.Б.Шияна (3-4 класи).

Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743- 22

Опис форм організації освітнього процесу

Типи уроку

Діяльнісний підхід

Міжпредметні та внутрішньо- предметні зв'язки

Кооперативне навчання

Проєктна діяльність

Інтерактивні форми уроків

Основними формами організації освітнього процесу у початковій є

різні типи уроку:

формування компетентностей;

розвитку компетентностей;

оцінювання досягнення компетентностей;

корекції основних компетентностей;

комбінований урок.

Формування компетентностей учнів відбувається через застосування діяльнісного підходу, який передбачає постійне включення учнів до різних видів навчально-пізнавальної діяльності, а також практична спрямованість процесу навчання. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв'язків і наскрізних змістових ліній.

Учителі початкової школи організовують у межах уроку або в позаурочний час екскурсії, віртуальніподорожі, спектаклі,

квести.Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, стають більщ досяжними завдяки використанню інтерактивних форм учнів 4-их класів – кооперативне навчання, дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти; сюжетно-рольові ігри, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство.

Поділ класів на групи:

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами).

Українська мова: 3-Б, 3-В.

Англійська мова: 2-А. 2-Б, 3-А, 3-Б, 3-В, 4-А, 4-Б, 4-Г

Інформатика: 3-А, 3-Б, 3-В, 4-А,4-Б,4-В, 4-Г

Оцінювання навчальних досягнень

учнів 1-4 класів

Оцінювання навчальних досягнень учнів 1-4 класівпроводитьсявідповідно до наказу МОН України від 13 липня 2021

року № 813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1—4 класів закладів загальної середньої освіти».Виокремлюють два об’єкти формувального оцінювання: процес навчання учнів, зорієнтований на досягнення очікуваного результату; результат навчання на певному етапі. Об’єктивні результати навчання: знання про предмети і явища навколишнього світу, взаємозв'язки між ними, уміння та навички оперувати знаннями, уміння набутий досвід навчальних дій, досвід творчої діяльності, що відображено в обов'язкових/ очікуваних

результатах навчання, визначених у програмах.

Особистісні надбання учня/учениці: активність, ініціативність; старанність, наполегливість; комунікабельність, здатність

співпрацювати; самостійність, відповідальність; ціннісні ставлення, які виявляє він/вона.

Основні функції оцінювання: формувальна, діагностувальна, мотиваційно-стимулювальна, розвивальна, орієнтувальна, коригувальна, прогностична, констатувальна, виховна.

Пріоритетними є формувальна та діагностувальна функції.

Результати оцінювання особистісних надбань (старанність, уважність, активність тощо) учнів у 1-4 класах виражаємо вербальною оцінкою.

Об’єктивні результати (компетентності – знання, уміння, навички) навчання у 1-2 класах та 3-4 класах за рішенням педагогічної ради (протокол № від) теж виражаємо вербальною оцінкою.

Вербальне оцінювання фіксується позначками: «√» - символ перемоги, сформовано!, «/», «//» в процесі формування, « » не сформовано, не ставиться жодна позначка.

Тематична діагностувальна роботапроводиться у 2-4 класах після опанування певної теми/частини теми, кількох менших тем чи розділу протягом навчального року. Змістовим наповненням тематичної діагностувальної роботи є система навчальних завдань, що передбачають різні рівні реалізації навчальної діяльності, з яких можна отримати об'єктивну інформацію про досягнення групи взаємопов'язаних очікуваних результатів навчання учнів. У 3—4 класах проводимо комплексні діагностувальні роботи, зміст яких охоплює мовно-літературну, математичну, природничу освітню галузі. Обсяг завдань ТДРвизначаєсо з урахуванням вікових можливостей учнів, тривалість виконання завдань протягом 1 навчальної години.

Оцінювальні судження щодо виконання письмової роботи учитель записує у зошити учня. Підсумкову (річну) оцінку визначаємо з урахуванням індивідуалізованої діагностувальної роботи за умови, якщо виконання індивідуалізованої діагностувальної роботи засвідчує покращення результату навчання. Її фіксуюємо у класному журналі і свідоцтвах

досягнень учнів. На лівій сторінці останнього розвороту журналу для записів уроків з певного предмета/інтегрованого курсу записуємо номери показників характеристик результатів навчання, що подані у свідоцтві досягнень відповідної освітньої галузі, а на правій сторінці розвороту журналу — записуємо ці показники характеристики результатів навчання у тому

порядку, як вони записані у свідоцтві досягнень. У частині класного журналу «Зведений облік навчальних досягнень учнів» записуємо лише рішення педагогічної ради про переведення учня до наступного класу. Свідоцтво досягнень підписує учитель класу, батьки учня, керівник закладу загальної середньої освіти. Оригінал документа зберігають батьки учня/учениці чи особи, що їх замінюють. Копію документа з відміткою «Згідно з оригіналом», що закріплено печаткою, зберігаютв особовій справі учня. В особовій зазначаємо рішення про переведення до наступного класу. учнів з ООП Оцінювання результатів навчання учня з особливими освітніми потребами здійснюємо відповідно до індивідуальної програми розвитку, що розробляється на основі висновку фахівців інклюзивно- ресурсного центру, де зазначено труднощі функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я, що можуть впливати на ефективність застосування певних форм оцінювання. Добір форм оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами здійснюємо індивідуально з обов’язковим урахуванням їх можливостей функціонування, життєдіяльності та здоров’я. При оцінюванні рівня сформованості предметних компетентностей учнів з особливими освітніми потребами вилучаємо ті складові (знання, вміння, види діяльності та інше), опанування якими є утрудненим або неможливим для учня з огляду на труднощі функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров'я. учнів, що навчаються за індивідуальними формами навчання: педагогічний патронаж екстернат сімейне навчання

Учні, що перебувають на педагогічному патронажі, навчаються за індивідуальним навчальним планом та проходять формувальне, поточне, підсумкове (тематичне, семестрове та річне, що здійснюється за результатами семестрового) оцінювання, а також атестацію відповідно до законодавства. Формувальне оцінювання відбувається шляхом спостереження

педагогічним працівником за здобувачемосвіти у різних видах навчальної діяльності або за допомогою інших засобів формувального оцінювання. Терміни оцінювання визначені у календарно-тематичному плані вчителя з предмету. Облік оцінювання таких учнів проводиться в окремому журналі, семестрове та річне оцінювання переноситься до

класного журналу. Оцінювання навчальних досягнень екстернів за рівень початкової, базової та повної загальної середньої освіти проводиться у закладі освіти з усіх предметів, обов'язкових для вивчення відповідно до освітньої програми.

Для проведення оцінювання наказом керівника створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів. Завдання для проведення річного охоплюють програмовий матеріал з предмету за відповідний рівень освіти та розраховані на чотири рівні складності: І рівень складається із 6 тестових завдань закритої форми по 0,5 б кожне (всього 3 бали); ІІ рівень – 3 завдання відкритої форми по 1 б кожне (всього 3 бали); ІІІ рівень – 3 завдання на відповідність по 1 б кожне (всього 3 бали); ІІІ рівень – завдання творчого характеру оцінюється у 3 бали. Результати оцінювання навчальних досягнень екстернів за відповідний клас (річне оцінювання) оформлюються протоколом оцінювання. Протокол оцінювання результатів навчання

складається за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти (наказ МОНу12 січня 2016 року N 8). За результатами оцінювання виставляється річна оцінка з кожного

предмета. Під час підготовки до проходження річного оцінювання для учнів може (за потреби) бути організовані консультації. Оцінювання екстернів проводиться у квітні поточного року. Екстерни проходять державну підсумкову атестацію на загальних підставах. Здобувач іосвіти за сімейною (домашньою) формою проходять підсумкове (семестрове та річне, що здійснюється за результатами семестрового) оцінювання, а також атестацію. Здобувачі освіти, які навчаються за Державним стандартом початкової освіти, завердженим постановою Кабінету Міністрів Українивід 21 лютого 2018 року N 87, проходять оцінювання 4 рази на рік: жовтень, грудень, березень, травень, але не більше ніж 4 навчальні дні упродовж навчального року (з урахуванням вимог до організації освітнього процессу відповідно до державних санітарних правил і норм). Згідно рішення педагогічної ради учням які знаходяться за кордоном, надана можливість проходження оцінювання дистанційно (Протокол №____ від 30.08.2022р). Таке оцінювання проводиться як формувальне та відбувається шляхом спостереження за здобувачем освіти у різних видах навчальної діяльност іабо за допомогою інших засобів формувального оцінювання. Для здобувача освіти, який навчається за Державним стандартом початкової освіти, формувальне та підсумкове оцінювання відбувається за спільної участі педагогічного працівника та одного з батьків, інших законних представників може бути організовано в

освітньомусередовищі, звичному для здобувача освіти.

Завдання для проведення семестрового охоплюють програмовий матеріал з предмету за відповідний рівень освіти, крім початкової, та розраховані на чотири рівні складності: І рівень складається із 6 тестових завдань закритої форми по 0,5 б кожне (всього 3 бали); ІІ

рівень – 3 завдання відкритої форми по 1 б кожне (всього 3 бали); ІІІ

рівень – 3 завдання на відповідність по 1 б кожне (всього 3 бали); ІІІ

рівень – завдання творчого характеру оцінюється у 3 бали.